А могли б платити за газ менше
У чиновників на високих постах і то-менеджерів компаній-монополістів з початку війни з'явилася, – як казали у мене на Степовій, – чудова «відмазка». Тепер будь-яке підвищення тарифів на тепло, світло та газ пояснюється просто. Я б сказав, зрозуміло. Ворог знищив енергосистему, завдав удару трубопроводами. Отже, потрібні час та гроші на ремонт втраченого добра.
Ну, з грошима ми розібралися у попередній статті. Кошти, виділені нашими західними партнерами на відновлення енергетики та теплопостачання України, з лишком покривають гроші, які б отримали компанії від підвищення тарифів.
Тепер настав час розглянути ситуацію на ринку газу. Основний гравець тут «Нафтогаз України». Від своєї дочірньої компанії «Укргазвидобування» він отримує продукт за цінами значно нижчими, ніж на аукціонах Української енергетичної біржі. Але продає решті учасників торгів, - самі розумієте, - не без доходу для себе.
Можна розчулюватися, що населенню встановили ціну у розмірі 7 гривень 96 копійок за «куб» блакитного палива. Але тут варто згадати, що навіть за ціною тисячі «кубів» у 100 євро, – це ціна, що покриває і вартість видобутку газу, та інші витрати плюс «бонус» – один кубометр для споживача коштував би 4 гривні.
І тоді населення вчасно платило б і промисловість пожвавилася. І ціна на товари різко впала.
Що для цього треба зробити? Я хочу нагадати одну історію. Не таку віддалену, зауважу. Перебуваючи на посаді в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко розповідав про подальші плани врегулювання проблеми ціни на газ для населення. Одне із завдань – створення нормальної біржової торгівлі газом в Україні. Нібито спільно з НКРЕКУ та USAID ведуться роботи зі створення такої біржі. Але біржа не з'явилася.
Чому? Як на мене, так відповідь лежить на поверхні. Його чітко і зрозуміло сформулював відомий український економіст Олексій Кущ:
Щодо корупції – просто у крапку. Парламентська комісія так і не змогла змусити уряд, головного акціонера «Нафтогазу», видати розпорядження про проведення державного аудиту: фінансову та технічну ревізію, баланс газу та причину падіння газовидобутку.
У той же час вражають захмарні витрати управлінського апарату – членів правління компанії, а також невпинно зростаючих членів наглядової ради (близько півтора десятка осіб): у 2017 році – 0,7 мільярда гривень, а у 2021 – 2,6 мільярда гривень. Але тепер через воєнний стан влада дозволила державним компаніям не звітувати перед суспільством.
А було б цікаво дізнатися, що обходять нам управлінці «Нафтогазу»….
