Нові казки про минуле
Я вже нічого не дивуюсь. Моє глибоке переконання, що високі начальники і олігархи, що курирують їх, всерйоз вважають, що населенню можна вішати локшину на вуха. Цей висновок я відношу, насамперед! - До енергетиків. Точна адреса – компанія ДТЕК.
Зараз поясню. Минулого року влітку та восени, коли війна вже була у розпалі, всі керівні панове з ряду теплоенергетичного комплексу країни вимагали від обивателя економити електрику, газ та інші життєво важливі складові для проходження осені та зими.
Особисто у мене створювалося тоді враження, що згадані вище панове та їхні структури живуть у казковому світі. Що вони цілком упевнені: противник не чіпатиме енергоструктури країни. І що найважливіше зараз для обивателя сьогодні – економити ресурси та вчасно бігти до каси з платіжкою.
Потім настало те, що було зрозуміло будь-якій здоровій людині. війна. Отже, ворог просто зобов'язаний знищити як промислові об'єкти, а й знеструмити їх. Попутно залишивши населення при свічках та в холодних будинках та квартирах. Так і сталося. Взагалі, великий бізнесмен і великий державний чиновник просто зобов'язані розглядати у своїх планах найжахливіші варіанти. І шукати способи їх вирішення.
Нічого подібного ми не побачили. Нас закликали купувати генератори. Нас привчили до віялових відключень та холодних батарей.
Потім вся Європа, США та Канада, побачивши руйнування енергосистеми України, з небаченою швидкістю передали нашій країні сотні мільйонів доларів та «євро» з єдиною метою: у весняно-літній період закупити на ці гроші необхідне обладнання, щоб забезпечити українців теплом та світлом.
Повторюю: жадібність олігархів безмежна. Саме з їхньої подачі почалися розмови, що без збільшення тарифів на світ відновити енергосистему неможливо. Щоправда, якби зібрали гроші від цього підвищення, то їх було б рівно стільки ж, що й допомога країн Євросоюзу, США та Канади. Навіть більше. І куди, кому і на що пішло «валютне» бабло, панове?
Що я чую і бачу цього літа? Такі самі розмови з боку енергетичних компаній та державних чоловіків. Заощаджувати. Купувати генератори. Запасатися свічками. Де можна, ставити буржуйки.
А що б обиватель швидше рвонув у ці магазини за перерахованим добром, почалися (збіг?) раптові відключення. Я, ясна річ, не енергетик. Мені важко розібратися у тонкощах. Але я дзвоню в ДТЕК, і мила панночка мені суворо пояснює: «Серйозна аварія на магістральній високовольтній лінії електропередач. Орієнтовно світло дадуть у другій половині дня». Читаю в соцсетях повідомлення про те, що електрика відключена у Ширяївському районі області та Приморському районі міста Одеси.
Виходжу надвір. Минаю лише один квартал. І вже палають світлофори. Не чути реву генераторів. Я вражений! А як із повністю відключеним від електроенергії Приморським районом? З цією обірваною магістральною лінією? І розумію: повторення минулого року продовжується.
