НОВИНИ ГРАД » Відеорепортажі та авторські програми » В центрі уваги » Ціни на хліб зростатимуть, але чому ми відправляємо на експорт пшеницю?

Ціни на хліб зростатимуть, але чому ми відправляємо на експорт пшеницю?

Одного дня національний інформаційний портал опублікував дві цікаві інформації. Перша — це перекладний репортаж англійської газети The Times про роботу українських саперів щодо забезпечення безпеки руху суден «зерновим» коридором. Журналісти розкривають механізм функціонування цього самого маршруту:

…як тільки вантажні судна виходять з українських вод, вони мають триматися узбережжя, яке контролює країни НАТО, пройти через Босфор до Мармурового моря і після цього опинитися в Середземному. Журналісти повідомляють, що щоб зернові судна увійшли до «коридору», вони збираються в конвой, а потім український флот надає їм ескорт.

Зрозуміло, що на борт суден вантажиться українське зерно, включаючи, зрозуміло, пшеницю. Ситуація у світі із урожаєм зернових складна. Причому йдеться не лише про бідні країни. Літня посуха вплинула на врожайність і в Європі, і США. Хоча, звичайно, країни Африки перебувають куди у складнішій ситуації.

Ось що розповів глава East African grain council (Східноафриканська зернова рада) Джеральд Макао Масіла на конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків». За його словами, у країнах Східної Африки виробляється пшениця лише 10% від потреб споживання, а 90% імпортується.

До початку війни ми активно імпортували пшеницю з України, і ці можливості надалі залишаються актуальними. Є можливості щодо постачання насіння соняшнику, олії та інших продуктів з нього. У питаннях співпраці з Україною також ми бачимо можливості щодо створення потужностей олійноекстракційних заводів, зокрема з переробки не-ГМ сої», — зазначив Джеральд Макао Масіла.
Я за те, щоб допомагати голодуючим країнам. Але й Україна сьогодні, на жаль, не жує. От думка заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука: «Хоча врожай постраждав менше, ніж в інших країнах, експортний потенціал знижується, що стимулює попит на українську пшеницю. В результаті очікується подальше підвищення цін на зерно.

Незважаючи на те, що пшениця становить лише 20% собівартості хліба, на його вартість більше впливають енергетичні витрати. Через блекаути та використання альтернативних джерел живлення, таких як генератори, витрати на виробництво хліба зросли в 4 – 5 разів.

А що таке подорожчання всіх видів зернових? Це означає зростання цін на м'ясні та молочні продукти. Наприклад, начальник Управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус на конференції м'ясної галузі України «MeatForum» повідомила наступну статистику:

Вітчизняні виробники тваринницької продукції практично повністю забезпечують внутрішній ринок продовольства та їхню переробну складову. Минулого року споживання м'яса в Україні на 1 особу склало 54,7 кг, за мінімальної норми 52 кг. Прогноз споживання на 2024 рік становить 53,9 кг. Це рахунок зменшення споживання яловичини. Однак відбудеться зростання попиту населення на свинину та м'ясо птиці – як найдоступніших видів м'яса.

Простіше кажучи, українці стрімко наближаються до мінімальної річної норми споживання м'ясних продуктів. І не лише через зростання їхньої ціни, а й зниження обсягів зернових, настільки необхідній кормовій базі.

Повторюю: я співчуваю громадянам бідних країн, але, гадаю, нашим аграріям треба спочатку забезпечити своїх громадян, а вже потім думати про величину власних валютних рахунків.

Автор: журналіст Ігор Розов

Схожі новини

Коментарі