Платити чи не платити? Питання закрите
Вкотре експерти у сфері житлово-комунального господарства забили на сполох. У різних інтернет-виданнях та соціальних мережах вони намагаються донести до обивателя просту, як овоч на грядці, думку: громадянам, за світло, воду, газ та житло обов'язково треба платити! Кожен місяць.
І оголошують тривожну цифру. Ось, наприклад, заборгованість з ЖКГ уже наблизилася до 100 мільярдів гривень. Але ця сума настільки фантастична за величиною, що не вкладається в голови обивателів. Вони просто не уявляють собі справжнього розміру заборгованості. Тим часом, постачальники перелічених вище послуг точно знають, що рівно на цю суму вони позбавлені можливості закупити сировину, її доставку, обслуговування техніки і мереж плюс заробітна плата працівникам.
Біда полягає й у тому, що населення просто не усвідомлює реальних наслідків для себе від несплати послуги. Зрозуміло, що на час війни ніхто з дому чи квартири не виселить. І ніхто не нарахує штрафу чи пені. Але війна не вічна. І розплата так само неминуча, як світ.
Ось, що пише експерт у галузі ЖКГ Крістіна Ненно:
Від себе додам наслідки, які варто пам'ятати. Виходячи із статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника достатніх коштів або рухомого майна відбудеться звернення щодо стягнення на об'єкти нерухомості. Це можливо за заборгованості у розмірі 20 мінімальних зарплат, тобто 134 тисячі гривень.
Усі ті ж експерти хором стверджують, що сьогодні найсумліннішими платниками є пенсіонери. Цікавий приклад навів із цього приводу директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко:
По суті, ми є свідками наслідків стагнації нашої економіки, пов'язаної з війною. Високий рівень безробіття призводить до зубожіння та падіння доходів працівників. І цей процес добре помітний, якщо розглянути цифри падіння експорту української промисловості у галузевому розподілі.
У нас у вересні поточного року на 76 відсотків впав експорт чорних та кольорових металів. На 29,3 відсотки вивезення зернових культур. Майже на 46 відсотків продаж продукції машинобудування. А в цих галузях було задіяно більшість населення країни. Словом, є про що замислитись і депутатам парламенту, і Кабінету міністрів.
