Чергові мрії великого чиновника?
Давайте по-чесному. Підвищення пенсійного віку - це не головне для великої пенсії в майбутньому. Наша країна і до війни стрімко мчала в бік, так званої, «демографічної ями». Ми були серед держав із низькою народжуваністю. Причому, навіть у такі, – порівняно спокійні та фінансово стабільні роки, – як початок «нульових». Українське видання Брежнєва у вигляді Януковича, або Горбачова у вигляді Ющенка, звісно, для політичної та економічної еліти країни приносили неприємності, але населення існувало більш-менш стабільно. Почало виробляти в собі смак до подорожей закордон. Нехай не в найдорожчі країни, а в Польщу чи Туреччину, але їздили ж!
Щоправда, починався процес трудової міграції, за яким ніхто всерйоз не спостерігав і збитковість його для економки України не аналізував. Першими відчули непоправність таких втрат «айтішні» компанії. Потім дефіцит висококласних інженерних кадрів для машинобудівних галузей стали відчувати в промисловій сфері. І, – як вишенька на торті, – до Європи рушили чудові лікарі, які, незважаючи на те, що в деяких країнах потрібно було підтверджувати свій диплом, проривалися і починали будувати успішну кар'єру.
Трохи пізніше в погоню за освоєнням Західної Європи кинувся майстровий люд. Починаючи від автослюсарів і закінчуючи фахівцями у сфері ЖКГ. Усі ці сантехніки, покрівельники, електрики, зварювальники. Словом, ми мовчки спостерігали, як професіонали, досвідчені фахівці, на навчання яких свого часу було витрачено серйозні гроші, – у своїй більшості державні! – поповнили дефіцит такого рівня майстрів у країнах східної та центральної Європи, бо в них теж відбувався «витік» кадрів. Тільки в багатші держави континенту: Німеччину, Францію, Англію, Бельгію.
Ну, а потім грянула війна. І масовий відтік українців, – чоловіків і жінок, – подалі від обстрілів і повітряних тривог. Ось чому всі нинішні розмови про підвищення пенсійного віку, який дасть можливість отримання в старості великої пенсії, вважаю, м'яко кажучи, не зовсім відвертими.
Я уважно прочитав інтерв'ю заступниці міністра Мінсоцполітики Дар'ї Марчак загальнонаціональному сайту OBOZ.UA. Зараз не хочу зупинятися на загальних судженнях про необхідність усім, хто працює, платити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і брати заробітну плату «в конвертах». Ну, ми всі знаємо, що двічі два – чотири...
Мене більше зацікавила та частина інтерв'ю, де розмова зайшла про те, що українцям треба працювати довше. Щоправда, багато роботодавців вводять вікові обмеження, – «ейджизм». Ось як на це запитання відповідає заступник міністра:
Така проблема справді є, і вона насамперед у сприйнятті віку – і з боку роботодавців, і з боку самих громадян. Але ми маємо розуміти поточні демографічні тенденції. Суспільство старішатиме, і ця ситуація не тільки в Україні, а в багатьох інших - і майже в усіх розвинених країнах.
Коли населення стає старшим, роботодавці не можуть дозволити собі ейджизм. Слід проводити навчальні, освітні та комунікаційні тренінги (особливо для HR-служб), з одного боку пояснюючи, чому і як роботодавці мають адаптувати свої стратегії під старіння населення, з іншого - допомагаючи громадянам у будь-якому віці адаптуватися до змін на ринку праці та появи нових вимог до навичок і компетенцій.
Нам потрібно інвестувати в перенавчання людей старшого віку. Важливо зберігати гнучкість, продовжувати навчатися. Моїй мамі 67 років, і вона зараз успішно вивчає англійську в застосунку на телефоні, разом із моєю донькою просто тому, що їй цікаво. І вік ніяк не заважає.
Вивчати англійську мову в додатку до телефону - це одне. А ось навчитися писати «програмний продукт», потрібний, наприклад, хімічній компанії, – це вже інший рівень. І підготовка фахівця тут ускладнюється і віком, і дефіцитом знань у точних науках для шістдесятирічної людини. Наявну проблему, звісно, треба розв'язувати і з залученням до роботи людей старшого покоління, але, як на мене, варто робити наголос на професійну орієнтацію хлопчиків і дівчаток, починаючи з 6 класу. Утім, і їх не так уже й багато сьогодні. Словом, треба всерйоз думати про те, як вирішити проблему дефіциту робочих рук.
