«І не грати словами»
На вихідні пішов на Новий базар. Поруч, чого пертися на Привоз. Вкотре наголосив, що наші селяни майстерні продавці. Судіть самі: у будні можна зустріти, наприклад, полуницю навіть нижче 200 гривень за «кіло». У суботу та неділю ціни нижче 250 гривень можна побачити на товарі під прилавком. Так званий, «другий ряд». Туди реалізатор опускає ягоду, що починає текти. І вартує вона твердо 200 гривень.
З овочами та сама історія. Огірки в ціні позамежної для малозабезпечених та пенсіонерів. У жодне порівняння з минулим травнем. Дорогі. Навіть зелень, – це я про кроп, салат та іншу траву, – трудомісткість вирощування не така висока, як у овочів теж за ціною висока.
Щоправда, експерти Інституту аграрної економіки намагаються навіяти нам оптимізм, спираючись на сезонність коливання цін. Мовляв, у червні все стане дешевшим. Втіха, прямо скажемо, не вселяє оптимізму. Бо до середини літа пройде сезон тієї ж полуниці, і ця ягода знову повернеться до тих самих 250 гривень.
А тепер до «офіціозу». Цитую останнє дослідження компанії Info Sapiens, опубліковане агентством РБК-Україна:
У квітні 2023 року Індекс споживчих настроїв в Україні зменшився на 6,6 пункту і склав 84,6 п. Погіршилися очікування змін особистого матеріального становища та розвитку економіки протягом року та п'яти років.
Індекс поточного положення зріс і становить 52,2, що на 0,8 п. вище за рівень цього показника в березні. Індекс економічних очікувань у квітні знизився на 11,5 п. та становить 106,2 п.
Мені можуть заперечити високі ціни на сільгосппродукти. У довоєнні часи ринки Одеси насичувалися привізним товаром із сусіднього Придністров'я та експортом із Туреччини. Сьогодні, на жаль, такої можливості немає. Що не зовсім відповідає дійсності. Турки продовжують різними шляхами заводити до нас свій товар, але логістика ускладнилася, а отже ціна рвонула вгору. Ну, про Придністров'я – мовчу. Це кордон у стані війни. Словом, єдиний надійний постачальник – аграрій із Одеської області. Конкуренції, виходить, немає. І це правда.
Чи можемо ми сьогодні регулювати ціноутворення на місцевому рівні на товари аграріїв? Мабуть, можемо. Але тоді, – можу помилятися, зіштовхнемося зі зменшенням постачання овочів, фруктів, молочних та м'ясних продуктів до обласної столиці.
У «нульові» і раніше – у дев'яності, коли більшість одеських ринків були у власності міста, ціни на оренду торгових площ та холодильників регулювались міською радою та виконкомом. Сьогодні – власник ринку. Не знаю, як на інших торгових майданчиках Одеси, але я щось не чув про те, щоб на «Привозі» чи «Новому» власники пішли на зниження оренди. Втім, можу й помилятися.
У всякому разі, для депутатського корпусу міста та області є завдання, яке варто вирішувати, не відкладаючи на завтра: провести аналіз ситуації на ринках Одеси та всього регіону, щоби у нашій складній ситуації зробити все для зниження цін на прилавках. Живемо ми в стані війни.
