Написали на папері, але забули про яри?
Військові люблять вживати відому народну приказку: «Написали на папері, але забули про яри». Іронічний сенс її полягає в тому, що будь-який план, поданий начальству, нічого не вартий, якщо він не спирається на точні дані в полі. Простіше кажучи, треба добре знати місцевість, де буде йти бій. Поцікавитися в синоптиків погодою на час планованої операції. Словом, папір, звісно, все стерпить. Але люди б'ються не на карті, а на певній ділянці, що має свої специфічні особливості.
Мені здавалося, що наш Кабінет міністрів, пройшовши сувору школу війни, – пішов третій рік! – просто зобов'язаний був оволодіти у своїй роботі цими азбучними істинами. Але якось не завжди виходить...
До чого це я? Пояснюю. Читаю новину, опубліковану загальнонаціональним інформаційним інтернет-каналом. Цитата:
Уряд цього року виділить 1 млрд. гривень на програму часткової компенсації аграріям, які купують сільгосптехніку українського виробництва. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
За його словами, уряд компенсуватиме 25% вартості. Також Шмигаль пояснив, що сьогодні було затверджено відповідний порядок використання коштів, а також удосконалено деякі елементи цієї програми. «За оцінкою Міністерства економіки програма дасть змогу подвоїти частку вітчизняної сільгосптехніки на внутрішньому ринку. Імпорт зменшиться приблизно на 10%. Відбудеться переоснащення 4,5 тисячі виробників», – сказав він.
Шмигаль додав, що буде додатково створено приблизно 1 тисячу робочих місць, що зі свого боку дасть більше податків до бюджету. Прем'єр пояснив, що це частина економічної стратегії «Зроблено в Україні», яка створюється для підтримки своїх виробників.
Прем'єр-міністр уточнив, що стратегію цю запропонував президент України Володимир Зеленський.
Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що українці зможуть отримати компенсацію частини оплати товарів і послуг, вироблених у країні. Програма кешбеку «Купи українське» запрацює вже цього року. «За купівлю певних типів вироблених в Україні товарів і послуг громадяни України зможуть отримати повернення частини коштів на спеціальну картку», – сказав він.
За його словами, є відповідне доручення урядів, зараз ця програма розробляється, і вона має запрацювати вже цього року. Словом, глава держави дав доручення Кабміну і цей вищий орган виконавчої влади доповів про виконання завдання.
Усе було б добре. Зрештою, навіть сьогодні, у найважчій ситуації для національної промисловості, держава вирішила допомогти вітчизняному товаровиробнику. Розширити споживчий ринок послуг і товарів. І навіть стимулювати покупця, так би мовити, гривнею. Купуєш наше, рідне, значить зберігаєш гроші у своєму гаманці!
Але тут же, буквально на іншому загальнонаціональному інформаційному інтернет-каналі, читаю новину від Національного банку України. Цитую:
Окремі українські компанії готуються найближчим часом звільняти працівників. Про це йдеться в результатах опитування Нацбанку.
Зокрема, про перегляд політики найму співробітників заявили компанії, що працюють у сфері послуг. Зазначається, що 79% з них залишать кількість співробітників такою, як є. Ще 9% думають про те, щоб найняти нових працівників, проте близько 13% підприємств заявили, що готуються до звільнень. Як зазначають у НБУ, це майже в 1,5 раза перевищує кількість готових збільшувати штат.
У промисловості – схожа картина. Там найняти нових співробітників планують 8% підприємств, а звільнити готуються близько 15% діючих підприємств.
У будівництві картина більш гнітюча. Там, згідно зі звітом НБУ, найняти нових працівників планує близько 5% компаній, а вказати на двері мають намір 19% будівельних фірм.
Сфера торгівлі стала єдиною, де наймати нових співробітників збираються частіше, ніж звільняти наявних – 6% проти 5%. Утім, як і в інших галузях, переважна більшість компаній сектора не має наміру змінювати кількість своїх працівників – таких 89%.
Зіставте заяву Кабінету Міністрів і прогноз Національного Банку України. Як ми збираємося піднімати промисловість і пожвавити споживчий ринок, якщо бізнес націлений на скорочення робочої сили? Може, варто ще раз подумати над пропозицією Дениса Шмигаля, запросивши до офісу Кабміну представників Нацбанку і промисловців? А вже після спільної дискусії писати програму...
