Кадри вирішують все?
Чим ближче початок опалювального сезону, тим частіше багато експертів запитують: а наскільки ми готові до цього періоду? Читаю «офіціоз» з різних джерел, багатьох аналітиків долають сумніви в такій готовності.
Зараз поясню. На сьогодні в України два головні джерела валютної виручки: продаж електроенергії та агропродукції. І якщо з другим джерелом все більш-менш зрозуміло, то з електрикою варто очікувати проблеми. Дивіться. Почну з атомної енергетики. Біда, зрозуміло, у тому, що противником захоплено найбільшу атомну станцію – Запорізьку.
Але давайте подивимося, а що з рештою господарства «Енергоатому». Читаю інформацію: з дев'яти блоків щонайменше один блок коштує і ще один працює максимум на 50 відсотків потужності. На практиці це означає, що більше гігават потужності в енергосистемі доводиться компенсувати за рахунок спалювання вугілля. Дванадцять – п'ятнадцять тисяч тонн вугілля 12 витрачається щодня, бо «Енергоатом» вчасно не підготував блоки до опалювального сезону. Якби цього не було, проблеми вугілля зараз не існували б у принципі.
Хто і чому прогавив період підготовки об'єктів атомної енергетики до осінньо-зимового сезону – це вже справа навіть не Уряду, а «силовиків». Починаючи від СБУ та закінчуючи Генеральною прокуратурою.
Момент другий. Тут йтиметься про таку організацію, як «Центренерго». Ситуація на сьогоднішній день: російське вугілля під санкціями - з ринку Євросоюзу пішло 25 мільйонів тонн. Ринок вугілля – а вугілля коштує зараз понад 300 доларів за тонну – порожнє. Тим часом наші державні шахти зовсім не збільшують видобуток.
Навпаки! Розповім про історію, яка розпочалася у квітні 2021 року. Тоді ДТЕК повернув державі одну із орендованих шахт. Уряд навіть виплатив компанії компенсацію у 400 мільйонів гривень за обладнання, яке працює у тій шахті. На момент передачі шахта видобувала трохи більше мільйона тонн на рік. А, ось, свіжа статистика: на даний час потужність видобутку цієї шахти складає 180 тисяч тонн (!) у річному обчисленні.
Я не відчуваю ніжної любові до вітчизняних олігархів. Але в мене виникає запитання: невже в країні не знайшлося жодного розумного чиновника, який зумів би так організувати роботу цього підприємства, щоб якщо не збільшити видобуток вугілля, то хоча б залишити його на колишньому рівні? Не вірю.
Тепер складемо дві описані вище ситуації та отримаємо тривожну картину. Можливість серйозних перебоїв не лише в опаленні житла та соціальних об'єктів. Ми ризикуємо залишити без електроенергії наші стратегічні об'єкти, які працюють у військово-промисловому комплексі. Чого, зрозуміло, допустити не можна.
Єдина надія на те, що Кабінет Міністрів знайде ключі до вирішення цієї проблеми. Разом із Радою з національної безпеки та оборони України.
Враховуючи удари агресора по енергетичній системі України, сьогодні вкрай важливо навести лад в атомній енергетиці та дати максимально більше палива (вугілля) для ТЕЦ. Я не маю сумнівів, що Кабінет міністрів України вже займається цим питанням. Власне, перший крок зроблено – ми припинили експорт електроенергії. Що правильно: нам необхідно зберегти свій ВПК та не дати зруйнувати ЖКГ.
