Нагадаю абеткову істину: держава успішна тоді, коли в країни успішна економіка. І особливо наголошу – у момент такого лиха, як війна. Так, так – це алфавіт для будь-якого політика та підприємця. Ну, те, що представники вітчизняних ділових людей знають, що після літери «а» йде літера «б», у цьому я не сумніваюся. Ну, от щодо міністрів і депутатів нашого парламенту такі сумніви мене долають.
Минулого тижня Європейська бізнес-асоціація в Україні опублікувала своє звернення до Кабінету міністрів країни. Процитую лише один уривок з цього документа:
Для розуміння цифр, за даними Центрального міжрегіонального управління ДПС щодо роботи з великими платниками податків, лише за листопад і лише великий бізнес сплатив майже 27 млрд грн до держбюджету. Що власне демонструє важливість бізнесу і для військового фронту, завдяки сплаченим податкам якого ВСУ забезпечуються ресурсами.
Але, наголошу, ці 27 мільярдів гривень – виплати великих платників податків у гаманець держави. А без надходження податків від малого та середнього бізнесу впала б економіка районних центрів, невеликих міст та обласних центрів. Якщо припинять працювати весь цей діловий світ, то за рахунок чого ремонтуватимуться вся тамтешня інфраструктура? У держави сьогодні у центрі уваги – оборона країни. Армія. Військово-промисловий комплекс Іншим повинні займатися місцева влада.
На жаль, у цій «моделі» є «вузькі» місця. Взяти, наприклад, питання бронювання працівників. Цитую слова голови економічного комітету Дмитра Наталуха:
Народний депутат, по суті, за округлими фразами визначає серйозну проблему. Він визнає, що якщо працівників не отримує від роботодавця гарантій від мобілізації, він просто йде туди, де йому такі гарантії представляють.
Які рецепти пропонує наш парламент? Верховна Рада пропонує запровадити щомісячний платіж, який гарантує відстрочку від мобілізації для різних категорій працівників. Є законопроект, що виходить від нардепів. Його суть полягає у бронюванні підприємствами із «білими» зарплатами без заборгованостей зі сплати податків персоналу за фіксовану щомісячну суму (попередньо – 20 тис. грн). Це стосується всіх підприємств, але є й обмеження – забронювати можна буде не більше 50% працівників та не більше ніж на рік кожного.
Є проект, що виходить із Офісу Президента, озвучений заступником його голови Ростиславом Шурмою. Ця модель передбачає броню для працівників, які просто сплачують податки із зарплати, розмір якої – від 30-35 тис. грн на місяць.
Давайте розберемося і в першому, і в другому реченні. Де сьогодні малий та середній бізнес знайде кошти, щоб виплатити за кожного працівника 20 тисяч гривень щомісяця? Це я про депутатську модель. А тепер про пропозицію Ростислава Шурми. Скільки ж має коштувати готовий до продажу товар, щоб він зумів забезпечити заробітну плату від 30 до 35 тисяч гривень щомісяця? І головне – хто зможе придбати такий товар?
Як на мене, так варто Уряду, Парламенту під егідою Офісу президента провести термінову зустріч з керівництвом тієї ж Європейської бізнес-асоціацією в Україні, щоб знайти дійсно працюючу модель, що дозволяє нормально заробити приватному бізнесу в нашій країні в цей важкий час. Зрештою, йдеться про виживання нашої держави.