Навіщо акціонували «Енергоатом»?
Війна несе для обивателя загострене почуття самозбереження. Коли серед ночі реве сирена, а десь у небесах гримлять вибухи і цокотять зенітні гармати, тут, скажу я вам, не до розбору рішень у сфері економіки.
Ось чому я, як і багато інших оглядачів, пропустив архіважливе рішення парламенту та уряду про корпоратизацію «Енергоатому». Ну почну з історії питання.
Отже, законопроект №8067 про перетворення НАЕК «Енергоатом» на акціонерне товариство був у розпал війни раптово внесений до парламенту 22 вересня 2022 року. Вже 19 жовтня, коли ворог розпочав масовані повітряні удари, законопроект щодо прискореної процедури пройшов перше читання та був прийнятий за основу. І вже 6 лютого 2023 року закон було прийнято у другому читанні та в цілому, а після усунення якихось «неузгодженостей» його повернули до Верховної Ради за підписом Президента 17 березня 2023 року.
Перелічу мотиви, які виклав Кабінет Міністрів. Цілями корпоратизації оголошено покращення управління, прозорість фінансової діяльності та звітності, можливість залучати інвестиції, забезпечити справедливу оцінку активів, збільшити капітал – словом, типовий перелік побитих шаблонів. Так! При цьому наголошується, що корпоратизація компанії не означає її приватизації, оскільки акції залишаються у власності держави.
Ну, таку саму аргументацію ми чули і читали за часів перетворення «Нафтогазу України» з унітарного державного підприємства в акціонерне товариство. Ті самі слова.
Мені хочеться отримати відповідь на одне єдине, але головне питання. Озвучу його. Про яку капіталізацію та оцінку активів, про які інвестиції можна говорити в країні, проти якої агресор веде тотальну війну на знищення, внаслідок чого економіка обвалюється, відповідно, знецінюються будь-які активи, і про які інвестиції не може бути мови?
Я вище згадував ситуацію про приватизацію «Нафтогазу України». Згадайте. Як тільки компанія стала акціонерною, відразу різко піднялися тарифи. Варто було «Енергоатому» перейти в такий же стан, як повторився сценарій з цінами на електроенергію.
І ще один момент. Це я про аргументацію, необхідність ремонту та відновлення зруйнованих ворогом енергооб'єктів за рахунок коштів громадян України. Нам кажуть, що для ремонту та відновлення галузі потрібно 40 мільярдів гривень. Їх зберуть, якраз, за рахунок населення та бізнесу. А я згадую про 800 мільйонів «євро», виділених міжнародними партерами, включаючи ЄБРР, на ці потреби. Це за нинішнім курсом становить 32 мільярди гривень, тобто дві третини від необхідної суми. Але куди та кому пішли ці гроші?
Як на мене, так варто провести серйозний фінансовий аудит «Укренерго». Повернути «Енергоатом» у колишній статус – унітарне державне підприємство. І з'ясувати, наскільки ефективним використовуються не лише фінанси, а й обладнання, передані нам нашими союзниками.
