Навіщо поспішати із продажем?
Є такий спеціалізований загальнонаціональний сайт – «Агро Портал». Належу до нього з повагою, бо тамтешні експерти точні, об'єктивні та прискіпливі. Так, ось, на цьому самому сайті прочитав дві нотатки, опубліковані там із розривом на тиждень.
Перша – від 17 березня 2023 року. Читаю:
Стартова ціна об'єкта – 35,7 мільйона гривень, гарантійний внесок – 7,1 мільйона гривень (без урахування ПДВ).
Наразі друга, від 24 березня 2023 року:
Про це повідомив керівник регіонального відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях Олександр Славський під час події EBA Expert Talks: «Дунай – Логістика по-новому».
Серед заводів, що плануються для приватизації: Болградський винзавод, Ізмаїльський винзавод, Саратський винзавод, Котовський винзавод, Одеський коньячний завод, Лікеро-горілчаний винзавод (ГМП «Урожай»).
Скільки від цього продажу збираються виручити гроші, не повідомляється. У всякому разі, я такої цифри не зумів знайти.
А що являє собою, наприклад, Ізмаїльський виноробний завод? Повідомляю:
Розумію. Державі потрібні гроші. Насамперед, для армії. І з такою необхідністю ніхто не сперечатися. Але, все-таки, перебравши безліч сторінок в інтернеті, де в матеріалах йдеться про продаж державного майна, неважко визначити, що фахівці у сфері приватизації радять уникати цих продажів у важкі для країни часи, бо в такому разі ціна на виставлені об'єкти різко падає.
Так, що там державна чи муніципальна нерухомість! Подивіться на вартість житлової площі як на первинному, так і на вторинному ринках. І нове житло, і старе в історичному центрі Одеси різко впали в ціні, якщо порівняти із ситуацією двох-трирічної давності.
Гасло «Все на продаж!», як на мене, не повинно бути гаслом Фонду державного майна. Ця структура - насамперед! – має продавати ті об'єкти, які потрібні країні. Або вимагають термінового вливання грошей із боку інвесторів. Не переконаний, що зараз, - під час війни, хтось із серйозних фінансових структур зважиться на вкладання грошей у модернізацію виробництва. Існують великі ризики. Це – раз. І, по-друге, мучить питання: а що виноградарство на Одещині вже не існуватиме? Як на мене, так буде. Значить, і заводи потрібні. Нехай працюють. Закінчиться війна, тоді й оголосимо аукціон.
