На початку травня набрав чинності закон, що дозволяє кредиторам накладати арешт на банківські рахунки боржників. Ця практика була тимчасово припинена на початку війни і зараз збереглася на тих територіях, що входять до зони активних бойових дій. Чому одеситам можуть заблокувати платежі карти, роз'яснили надали фахівці регіонального управління Мін'юсту.
Мораторій для комунальних у нас існує для тих територій, де проходять бойові дії, тобто, оскільки на даний момент Одеська область не відноситься до тих територій, де проводяться бойові дії, то можна стягувати заборгованість за ЖК-послуги. Якщо особа накопичує ці послуги, і якщо постачальник звертається до суду і суд виносить відповідне рішення про стягнення коштів з такої особи, то ця особа буд боржником за виконавчим впровадженням і на її кошти можна буде накладати арешт.
Більш того, закон передбачає навіть автоматизований режим блокування. Але тільки за рішенням суду - наголошує фахівець. Між тим, ситуації у боржників бувають різні, розповідає Ольга Рябоконь, старший державний виконавець:
Нещодавно надійшло звернення військового, який перебуває на передовій, якому прийшло повідомлення про те, що його кошти заблоковані банківською установою за постановою державного виконавця про арешт коштів боржника, оскільки особа фізично не знаходиться в місті. засобом електронного зв’язку особа надала документи, що підтверджують, що на її кошти надходять виключно заробітна плата, яку вона отримує та шляхом електронного зв’язку надали відповідну заяву про зняття арешту з коштів.
Блокування банківських рахунків може спричинити як несплачена комуналка, так і штраф за порушення ПДД, чи інші навіть незначні, борги, пояснює юрист.
Наприклад в рамках виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, це постанови органів поліції, які виносяться, за порушення правил дорожнього руху, за аліменти можуть заарештовуватись, за комунальні послуги, якщо є борги у людини, то арешт коштів, виноситься постанова про арешт коштів боржника.
В той самий час нові положення в законодавстві України передбачають часткове розблокування рахунків в межах двох мінімальних зарплат. Це повинне полегшити життєву ситуацію для боржників до моменту сплати боргу.
На даний момент внесли зміни до закону України про виконавче впровадження, якими передбачена можливість фізичним особам-боржникам здійснювати додаткові операції з арештованого рахунку в межах суми, яка не перевищує одного календарного місяця двох мінімальних розмірів заробітної плати. Станом на 1 січня 2023 року згідно закону мінімальна заробітна плата становить 6700 грн. Тобто ця сума, яка умовно є захищеною становить 13 400 грн. На цю суму особа може здійснювати платежі протягом одного календарного місяця видадкові операції.
Щоб отримати хоча б ці гроші, громадянину треба звернутися до виконавчої служби із заявою, в якій зазначений номер рахунку та назва банківської установи. Тоді виконавець протягом двох днів виносить рішення та відправляє його до банківської установи, аби зняти арешт на той обсяг коштів, що зазначений у законі. У будь-якому разі арешт рахунків – це лише блокування статків, але поки що не стягнення їх з боржника, нагадує Ольга Рябоконь.
Арешт коштів – це тільки блокування коштів на рахунку, а не їх примусове списання. Для примусового списання виконавець проводить іншу виконавчу дію – направляє інструкцію до банківської установи для примусового списання коштів. Стягнення ртаєтсья в межах суми за виконавчим документом з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого впровадження. Тобто блокуються не всі кошти ,які знаходяться на рахунку. А лише ті кошти, необхідні для забезпечити для виконання рішення суду.
Згідно закону України, за відповідним рішенням суду, арешт може бути накладений не лише на банківські рахунки, а й на майно громадян, які мають великі борги за житлово-комунальні послуги.
