Сьогодні військові моряки України відзначають 30-річний ювілей
У першу неділю липня, відзначається День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. 30 років сучасної історії – це тільки частина багатовікового літопису національного флоту й історії України як морської держави.
5 квітня 1992 року Президент України Л.Кравчук видав Указ №209 «Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України», другим пунктом якого було визначено «Сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України».
Військово-Морські Сили Збройних Сил України мають у своєму складі компоненти для ведення бойових дій у трьох стихіях – у морі, на суходолі, в повітрі.
Морську компоненту складають флотилія, дивізіони кораблів, катерів та суден.
У повітрі над морем застосовуються літаки, вертольоти і БПЛА Байрактар морської авіаційної бригади імені Героя України полковника Ігоря Бедзая.
До берегової складової ВМС входять бригади, полки, батальйони та дивізіони морської піхоти, берегових ракетних військ, ствольної та реактивної артилерії, військові частини всебічного забезпечення.
Військово-Морський Прапор Збройних Сил України – один з найстарших за віком і історією унікальних українських символів. Йому більше 200 років. 27 лютого 1787 року кошовий отаман Війська Запорозького Сидір Білий як свідчення поваги до мужності козаків у боях отримав клейноди: великий білий прапор з прямим синім хрестом, корогви для куренів, булаву, бунчук та перначі. Цей прапор став і морським прапором козацької флотилії, а згодом був взятий за основу Морського прапора флоту УНР у 1918 році та сучасного Військово-Морського Прапору Збройних Сил України.
14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла «Тимчасовий Закон про український державний флот», яким був затверджений перший офіційний український воєнно-морський прапор ХХ сторіччя.
18 липня 1918 року наказом по Генеральному Морському штабу виконуючий обов’язки Міністра морських справ М. Максимов оголосив про затвердження Військово-морського прапору України і наказав його піднімати на кораблях і суднах флоту. На початку жовтня того ж року вони були підняті на всіх кораблях і суднах флоту в Одесі.
З 1992 року історичний український військово-морський прапор піднімається на кораблях та у військових частинах відроджених Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Дата відзначення Дня ВМС ЗСУ не пов’язана із конкретним історичним фактом, вона поєднує важливі події початку літа, які мали суттєве значення для розвитку України як морської держави і впливали на процес національного державотворення від подій княжої доби до сучасності. Основними з них є:
- весна – літо 907 року – морський похід і перемога київського князя Олега під Константинополем;
- весна – літо в 1616 року – морський похід і перемоги козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом і Трапезундом;
- у липні 1917 року – перший вихід бойового корабля у морський дозор під українським прапором здійснив ескадрений міноносець "Завидний";
- 15 липня 1918 року було оголошено закон про уніформу для українського флоту;
- 16-18 липня 1918 року затверджено Військово-морський прапор Українського державного флоту, який став основою сучасного Військово-Морського Прапора ЗС України;
- у липні 1918 року в Одесі було створено бригаду тральщиків - перше постійно діюче з’єднання Військово-Морського Флоту Української держави;
- весна – початок літа 1992 року – складання військової присяги на вірність Українському народові екіпажами кораблів, особовим складом берегових військових частин ЧФ, які у подальшому розбудовували ВМС ЗС України, підняття на сторожовому кораблі СКР-112 Українського прапора та перехід до Одеси;
- 01 липня 1993 року – створення 1-го окремого батальйону морської піхоти, початок відродження сучасної морської піхоти України;
- 20 червня 2006 року - затвердження сучасного Військово-Морського Прапору Збройних Сил України.
Указом Президента України від 23 червня 2022 року №434/2022 за середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» за мужність та героїзм проявлений під час захисту територіальної цілісності та незалежності України відзначений Почесною відзнакою «За мужність та відвагу». Цей корабель 2016 року отримав найменування на честь капітана 1 рангу Юрія Олефіренка, уродженця Кіровоградщини, командира 73 морського центру спеціального призначення, який героїчно загинув у бою з російсько-терористичними військами на Донеччині.
На бойовому рахунку корабля - охорона і оборона міста Очаків, зовнішнього рейду та Бугсько-Дніпровського лиманного каналу, відбиті авіаційні нальоти ворожої бомбардувальної авіації, успішні артилерійські удари по ворожим береговим позиціям, збиті ворожі крилаті ракети.
Одна з бригад морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України носить почесне найменування «імені контр-адмірала Михайла Білинського». Михайло Білинський був міністром українського уряду початку 20-го століття, який особисто формував військові частини морської піхоти і загинув в бою проти тогочасних російських окупантів у лавах морської піхоти.
З флотом і морськими походами пов’язана доля багатьох видатних історичних і військових діячів – Петра Конашевича Сагайдачного, Антона Головатого, Сидора Білого, Самійла Кішки, Богдана Глинського, Михайла Дорошенка та багатьох інших.
Під час російського вторгнення до Криму у 2014 році ВМС України вберігли морську авіацію. 03 березня 2014 року льотчики блокованої російськими агресорами морської авіаційної бригади ВМС ЗС України під командуванням полковника Ігоря Бедзая ризикуючи життям і долею родин – заручників окупантів здійснили переліт вертольотів і літаків з аеродрому в селищі Новофедорівка Сакського району АР Крим до Миколаєва. У подальшому виконували бойові завдання в АТО, ООС, під час відбиття відкритого вторгнення російських агресорів. У травні 2022 року полковник Ігор Бедзай героїчно загинув у повітряному бою, його посмертно удостоєно звання Герой України, а морській авіаційній бригаді Військово-Морських Сил Збройних Сил України присвоєно почесне найменування «імені Героя України полковника Ігоря Бедзая».
02 квітня 2020 року під час випробувань ракетного комплексу «Нептун» крилатою ракетою з полігону «Алібей» на півдні Одеської області було вражено морську ціль на дистанції 75 кілометрів. У цей день фактично будо відроджено берегові ракетно-артилерійські війська як род сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які у сучасній війні не допустили висадки російських десантів на Чорноморському узбережжі України, обстрілів приморських населених пунктів з корабельної артилерії, змусили чорноморський флот ворога відійти від українських берегів.
Українській морській піхоті більше ста років. 23 травня 1918 року згідно наказу Гетьмана Павла Скоропадського по Морському відомству було сформовано перші регулярні частини морської піхоти Української держави. З 2018 року 23 травня відзначається День морської піхоти України, встановлений Указом Президента України.
Бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського з побратимами сил оборони України героїчно захищала Маріуполь від переважаючих російських ворожих військ. Зараз морська піхота, яка провела заходи підготовки, отримала бойовий досвід, воює на Донбасі, Миколаївщині, на Запоріжжі, готова захищати Одещину.
Першим підрозділом Збройних Сил України, який заступив на бойове чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу, став підрозділ 1 окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗС України.
01 липня - 30 грудня 2011 року рота морської піхоти після проведення сертифікації іноземними військовими спеціалістами з 12 країн та відпрацюванням практичних дій під час навчання «Сі Бриз – 2011» вперше виконувала завдання бойового чергування у бойовій тактичній групі Європейського союзу «HelBRoC».
Перше застосування зброї російськими кораблями проти українського корабля відбулося 1992 року. 21 липня сторожовий корабель СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка, з начальником штабу 17 бригади кораблів охорони водного району капітаном 2 рангу Миколою Жибарєвим та офіцерами бригади на борту, підняв Державний прапор України і здійснив перехід з озера Донузлав (Крим) до Одеси. На перехоплення і повернення корабля командуванням Чорноморського флоту, який фактично управлявся з Москви, були направлені бойові кораблі (скр «Разительный», МДК-184, МПК-93, РК-260) і авіація (2 Бе-12) ЧФ, проти СКР-112 була застосована зброя, але зупинити український корабель не вдалося, після 8-годинного переходу корабель увійшов до порту Одеса.
Морська авіаційна бригада Військово-Морських Сил Збройних Сил України носить ім’я Героя України полковника Ігоря Бедзая. Під час окупації АР Крим російськими військами 2014 року полковник Ігор Бедзай виявив лідерство та рішучість, в умовах ризику для життя військовослужбовців і їх родин – заручників окупантів, організував проведення операції з перебазування літаків і гелікоптерів, які знаходились на озброєнні бригади, із захопленого російськими військами аеродрому Новофедорівка (АР Крим) до аеродрому Кульбакіно (м. Миколаїв), за що був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Після перебазування завдяки його наполегливості та грамотним діям особовий склад бригади відновив інфраструктуру, авіаційну техніку та льотні навички особового складу.
З березня 2014 року особовим складом бригади під командуванням полковника Ігоря Бедзая виконувалися польоти з відкриття надводної обстановки у визначених районах над Чорним і Азовським морями, у тому числі й в районах незаконно захоплених РФ газових родовищ Чорноморського басейну, вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, в районах проведення Антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил. У 2016 році Ігор Бедзай став Народним героєм України.
Він загинув 7 травня 2022 року районі населеного пункту Вілково Ізмаїльського району Одеської області виконуючи бойове завдання у складі льотного екіпажу на вертольоті Мі-14, внаслідок атаки ворожого літака був збитий та отримав травми несумісні з життям від ракети російського винищувача. Загинув у небі яке любив і боронив.
Указом Президента України №327/2022 від 11.05.2022 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
