Вміння прогнозувати
Люди до всього звикають. У цьому неважко переконатися, спостерігаючи за одеситами сорок вісім годин, що прожили без електрики в будинках та на вулиці. Ні, де-не-де вікна світилися. Це недовірливий народ, – є такі, – зважився витратити гроші на встановлення у себе в квартирі кілька штук акумуляторів. На всякий випадок. Все може статися. Колись, зрозуміло. Ось і сталося.
Решта населення ділово шастало по магазинах, скуповуючи свічки, а деякі рушили на «Староконку» наповнити каністру гасом: у них в запасі була лампа. Пальне, щоправда, смердить. Але на відміну від свічок горить довго та надійно.
Енергетики працювали. Треба розуміти – цілодобово. Але біда в тому, що перед ними стоїть серйозна проблема. Називаю: обладнання. Треба знайти і поставити нове замість знищеного ракетами супротивника. А зробити це зовсім непросто. Гарячі голови вважають, що варто тільки натиснути на ЄС і нам відразу виділять нові трансформатори. Можуть, мабуть. Але, як мені пояснили фахівці, ці прилади у країнах Євросоюзу зовсім не збігаються за технічними характеристиками з нашими – українськими. А точніше – радянськими.
Плюс проблеми із логістикою. А ще й закупівлею: не так легко укласти угоду в один день з наступним постачанням в іншу країну, де йде війна.
А я, ось, запитую себе, дізнавшись, в яку суму може обійтися державі, кілька запасних технічних об'єктів для кожної одиниці критичної в енергетиці структурі. Йдеться про суму в один мільярд гривень. Один мільярд!
Цифра начебто лякає, але для того й існують резерви НБУ, щоб у складній для країни ситуації допомогти найважливішій галузі. Якби влітку ми витратили на виробництво трьох-чотирьох запасних комплектів обладнання для нашої енергетичної структури, а це обійшлося б бюджету країни в три-чотири мільярди гривень, то б удар завданий противником був би чутливий, але не страшний. У нас у запасі лежали ці самі «запасники».
Тепер питання: а ми хіба не розуміли ще навесні, що ворог ближче до кінця осені обов'язково почне бомбардувати наші ТЕЦ та підстанції? У нас немає аналітиків, які можуть прогнозувати? Сумніваюсь.
Просто, коли рядові енергетиці працюють 24 години сім днів на тиждень без перерви, деякі чиновники, сидячи в теплих кабінетах, не хочуть бачити своєї провини у прорахунках, допущених навесні та влітку.