НОВИНИ ГРАД » Відеорепортажі та авторські програми » В центрі уваги » Грошей у гаманці багато, але товари стають ще дорожчими: чому?

Грошей у гаманці багато, але товари стають ще дорожчими: чому?

Денег в кошельке много, но товары становятся еще дороже: почему?
Читать grad.ua в  

Впевнений, що ні для кого не відкрию великий секрет, коли скажу: у нас все, – практично, – дорожчає. Від проїзду в транспорті до буханця хліба. До речі, не варто бурчати на велосипедистів та самокатників. Це просунута частина населення. Раціональні люди першими усікли, що авто, мотоцикл та інші види пересування вулицями, – надто дороге задоволення. Причому зауважу, вік тут не перешкода. На Преображенській часто зустрічаю даму років за шістдесят, досить повну, але хвацько об'їжджає на своєму самокаті перехожих. І облаяти ніхто не сміє: бабуся котить у справах.

Добре. Транспорт подорожчав – це півбіди. А, ось, коли, незважаючи на «маківку» літа овочі та фрукти на базарах не падають у ціні, а імпульсивно ростуть, це погано. І для обивателя (насамперед!), і для обробної промисловості, бо зрозуміло, що закупівельні ціни стають надзвичайними для консервних заводів. А це означає важку осінь та зиму для населення. І – що важливо, – скорочення виробництва, а значить безробіття.

Втім, грошей у гаманцях стає більше. Продуктів – менше, а грошей – більше. Чому? Ось, нещодавно онлайн-видання «Економічна правда» опублікувало шпальту голови Національного банку України Кирила Шевченка. Він лає Кабінет міністрів. Починає зі статистики: наводить вражаючу динаміку за емісією за останні місяці: березень – 20 млрд. грн.; квітень – 50 млрд. грн; травень – 50 млрд. грн.; червень – 105 млрд. грн.

На думку головного банкіра країни, уряд підсів на емісійну голку і не хоче з неї злазити. При цьому керівник НБУ пише, що це дуже небезпечний шлях, який призводить до зростання цін, знецінення гривні та скорочення золотовалютних резервів Нацбанку, оскільки люди та бізнес поспішають вкластися в інвалюту на тлі зниження реальної вартості української валюти.

Загалом, у економічного життя обивателя, який мало знається на тонкощах, може скластися враження, що винуватцем можливого фінансового колапсу є кабінет міністрів. Але давайте, все-таки, розберемося, хто відповідає за емісію. це випуск у обіг грошей чи цінних паперів, – в Україні? Правильно. Національний банк України.

А якщо це так, то варто нагадати Кирилові Шевченку слова одного з його попередників на цій посаді пана Смолія:

Ми випустимо емісійну гривню, і які будуть наслідки? Гривні побільшає, а розмір економіки залишиться той самий. Це означає, що зростуть ціни. Умовно ми маємо 100 одиниць товару і 1000 одиниць грошей у вільному обігу. Отже, одиниця товару коштує 10. А завтра ми випустимо ще 1000 грошей, а товару більше не виробилося, тому цей товар буде коштувати вже 20. Нехай не все йде у ціну. Друга частина йде на купівлю валюти, що впливає на курс. І тоді в обох випадках інфляція повзе нагору.

Про це сказав Яків Смолій «Лівому берегу» незадовго до відставки.

Словом, і Національному банку країни, і Кабінету міністрів України настав час домовитися про те, що треба терміново робити з фінансами. Інакше на нас чекає ситуація, коли ми почнемо розраховуватися, як у дев'яності, за буханець хліба сотенними купюрами.

Автор: журналіст Ігор Розов

Схожі новини

Коментарі