В Одесі відбулася XXII Гамівська конференція
Українські та закордонні вчені обговорили перспективи розвитку сучасної астрофізики на найближче десятиліття. Польоти людини в космос, дослідження нашої та інших галактик, а також навколоземного простору – ось основні напрямки роботи астрономів у наші дні.
Спроби зрозуміти світ, у якому ми живемо і знайти планету, подібну до Землі, сьогодні займають багатьох учених. Це вимагає масштабних досліджень, які самостійно проводити практично неможливо, – каже голова Одеського астрономічного товариства Михайло Рябов.
Сама конференція названа на честь фізика та космолога Георгія Гамова. Уродженець Одеси, він зробив неоціненний внесок у світову науку.
На рахунку Гамова три потужні голи. Перший і головний – теорія альфа розпаду, яка відкрила шляхи у вивченні енергії зірок. Вчений також розвинув теорію Великого вибуху, яка пояснювала б виникнення нашого всесвіту.
У ході меморіальної сесії конференції згадали ще одного видатного одеського вченого – Володимира Цесевича, який майже 40 років очолював одеську обсерваторію. Цього року йому могло б виповнитись 115 років.
Цьогорічна конференція була особливою ще з однієї причини. На ній вперше було присуджено премію імені Георгія Гамова, засновану національною академією наук України. Досягнення вітчизняних учених у галузі астрофізики та космології, каже Михайло Рябов, сьогодні надихають і вселяють оптимізм, незважаючи ні на що.
