У Пересипському районі з'явилася вулиця, названа на честь вченого Якова Бардаха. Його ім'я носитиме 2-а Суворовська вулиця.
Яків Бардах народився Одесі у грудні 1857 року у сім'ї вчителя. Закінчив Рішельєвську гімназію. Потім вступив на Природне відділення Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова). Закінчивши університет, Яків Бардах вирішив розширити свою освіту, щоб бути не тільки біологом, а й лікарем, і вступив у 1880 до військово-медичної академії в Петербурзі, яку закінчив у 1883 з відзнакою, отримавши звання лікаря.
Повернувшись до Одеси, Яків Юлійович із захопленням починає працювати у маленькій мікробіологічній лабораторії І.І. Мечникова, організованою на квартирі вченого. 1888 року Бардах разом із Мечниковим та Гамалією брав участь в організації Одеської бактеріологічної станції, де протягом 1889—1891 років працював із Данилою Заболотним. З 1895 року – викладач університету в Одесі, де згодом створив першу кафедру мікробіології.
Яків Юлійович був не лише великим вченим-мікробіологом, не лише чудовим педагогом і лектором, а й прекрасним практикуючим лікарем, який користується величезною популярністю в місті, лікарем-суспільником, що чуйно відгукується на всі запити часу.
Одним із недоліків організаційного процесу в лікувальній роботі того часу була пізня доставка хворих із занедбаними випадками до лікувальних закладів та запізніла медична допомога вдома. Організувати швидку медичну допомогу було дуже важко через відсутність коштів. Бардах поділився своєю ідеєю створення швидкої допомоги з графом Михайлом Толстим (лікар Бардах був домашнім лікарем сім'ї графа). І той із задоволенням погодився повністю профінансувати проект – від будівлі до закупівлі карет та навчання лікарів.
Процес створення станції Бардах контролював особисто, і вже за три роки в Одесі відкрили першу станцію швидкої допомоги. 20 вересня 1903 року карета швидкої допомоги вперше поїхала до потерпілого.
Яків Юлійович займався благодійною діяльністю. Так у дореволюційний час він організував нижчі безкоштовні школи для найбідніших верств населення, дбав про їхнє існування та процвітання. Вникав у життя і побут студентів, організував і довгі роки стояв на чолі комісії з надання допомоги студентам. Його ім'я стоїть серед жертводавців Єврейської лікарні.
Яків Бардах був дуже популярним серед усіх верств населення міста. Про нього відгукувалися як про дивно чуйну, просту, м'яку, серцеву, привабливу людину.
Помер Яків Юлійович 18 червня 1929 р. у віці 72 роки.
У Валихівському провулку, де і зараз знаходиться станція швидкої допомоги, знаходиться меморіальна дошка, присвячена Якову Бардаху.