Микола Чудотворець (260-343) – здавна один із найулюбленіших народних святих.
Вважається як «швидкий у допомозі» безстрашний захисник, заступник знедолених. Перший храм на Русі було збудовано саме на честь святителя Миколи Чудотворця. Преподобний Нестор Літописець писав, що це була церква у Києві, поставлена у 882 році.
Образ Святого Миколая неодноразово втілював у своїх мальовничих та літературних творах Микола Костянтинович Реріх.
***
Никола Милостивый! Ты - Чудотворец! Ты - Могущий! Ты - Святитель воинствующий!
Ты - сердца побеждающий! Ты - Водитель мыслей истинных! Силы земные Ты знающий!
Ты - меч хранящий! Ты - городам Заступник! Ты - правду зрящий! Слышишь, Владыко, моления?
Злые силы на нас ополчилися. Защити, Владыко, пречистый град! Пречистый град - врагам озлобление!
Прими, Владыко, прекрасный град! Подвигнь, Отче, священный меч! Подвигнь, Отче, все воинство!
Чудотворец! Яви грозный Лик! Укрой грады святым мечом! Ты можешь! Тебе сила дана!
Мы стоим без страха и трепета.
Н.К. Реріх. «Сон». 1916
Твор 1920 відрізняється більш трагічною інтонацією. Фарби тут інші — майже жалобні — червоне та чорне, що горять як розпечені вугілля. Простір середнього плану з фігурою святого знаходиться ніби в темних лещатах між опаленим градом на горизонті та похмурими чорними хвилями та хтонічними істотами, що наповзають на землю. За річкою на протилежному березі загрозливо клубочиться дим. Птахи в паніці покидають землю.
Не узнал Никола свою Русскую землю.
Вырублена, выжжена, развоёвана, стоит она пуста-пустёхонька, и лишь ветры веют по глухим степям — и не найти на ней правды.
Уязвился сердцем Святитель, поднял посох и, скорый на помощь, пошёл по Руси.
Шёл из города в город, из деревни в деревню, с Волги-реки на Москву-реку, с Днепра на Поморье — заушал нечестивцев ариев — беззаконных правителей, забывших слово Божие, карал лежебок-тунеядцев и расточителей, не радеющих о своей родине...
M. Ремізів. Нікола Угодник