Обсценна лексика на протестах: про що свідчить

Новітній український протест – голосний і дуже часто нецензурний. Плакати, гасла та заклики нині заповнені обсценною лексикою. Частина суспільства цим обурена, частина цілком сприймає. Між тим, мат у публічному просторі це не лише порушення мовного етикету. Це симптом, інструмент і маркер

Як пише Справжнє, з погляду психології, нецензурна лексика має багато функцій. Вона може принижувати, провокувати, вивільняти злість, але водночас слугує способом емоційної розрядки й навіть знеболення. Є дослідження, які доводять: мат справді підвищує больовий поріг. У стресових і критичних ситуаціях – саме він найкраще артикулює біль. У цьому сенсі мат – один із механізмів виживання.

Недарма на початку великої війни суспільний біль був коротко, влучно, однозначно втілений у словах про російський корабель.

Тож, що наразі дає лайка протестувальникам:

• формує відчуття спільності: бо лайка – зрозуміла всім мова;
• стирає дистанцію між "тими, хто вгорі", і "тими, хто внизу";
• вимагає реакції: на хльосткий мем із лайкою складно не звернути увагу;
• демонструє крайній ступень обурення.

Цікаво, що найсильніше враження створює не сама лайка, а той, хто її озвучує. Молоді жінки з інтелігентними обличчями тримають плакати, гасла з яких містять слова, які вони точно не вживають у повсякденному житті. Саме контраст між виглядом і формою протесту створює ефект шоку – і посилює довіру. Лінгвістична межа знята не через звичку, а через крайню потребу.

А ось відчуття, що лайка повернулася в публічний простір із новою силою, цілком може виявитися "оптичною ілюзією".:

З одного боку, так, війна затягується, і це запускає психологічні механізми захисту: емоції притуплюються. З іншого – соцмережі посилюють цензуру, і користувачі уникають слів, за які можна втратити охоплення. Таким чином частина агресії повертається у приватну площину – не зникає, а трансформується.

Проте під час гострих політичних подій мова знову стає оголеною. Обсценна лексика повертається на плакати та в гасла як форма мовної провокації. Це мова впливу – не випадкова, а точна.

Разом із тим важливо, щоб мат не перетворився на звичку. Постійна присутність лайки у мові знижує її емоційну вагу, знецінює силу удару. Якщо обсценна лексика звучить у кожній фразі – вона перестає бути протестом, стає шумом.

Саме таким є мат у російському суспільстві – звичайним побутовим явищем, "для своїх" – не до влади.

В Україні ж мат набуває нового значення – це не грубість, а декларація межі. Не брак словникового запасу, а емоційна, політична, культурна точність.