Я згадав осінь 2023 року. І, ось, чому.
На позаминулому засіданні Уряд виділив додаткові 9,7 мільярда гривень на захист критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору.
Про це сказав 12 вересня 2023 року Денис Шмигаль. Простіше кажучи, очільник українського уряду, ніби дав усім нам зрозуміти, що Кабінет міністрів не шкодує грошей на захист енергоструктури. Причому, не тільки її відновлює, а й збирається захистити від ударів противника.
Щоправда, трохи пізніше надійшло роз'яснення від «Центренерго»: Трипільська ТЕС на 100 відсотків захищена від атак, однак тільки від непрямих ударів дронів і уламків ракет. М-да... Виходить, не настільки оптимістично, як заява керівника Кабміну.
Тепер наведу думку енергетичного експерта Андрія Закревського. Він її висловив у програмі ТСН. Експерт пояснив:
Від пошкоджень захистити енергооб'єкти в Україні взагалі неможливо. Тобто навіть можуть впасти уламки від ракет. У нас є тільки два об'єкти, які неможливо критично пошкодити - це газові підземні сховища і ядерні блоки. Підземні сховища газу технологічно є старими підземними родовищами, газ там не зберігається в якихось печерах, тому їх неможливо пошкодити навіть ядерним ударом. Це неможливо фізично. Радянський Союз під Харковом проводив експеримент - вони зробили підземний вибух, бо думали від цього буде більше газу, який був у трубах. А там - труби зібрали, компресорну станцію поставили з іншого родовища і все запрацювало.
І конкретно додав про ситуацію з Трипільською ТЕС:
Що стосується Трипільської ТЕС, то добре, що вона тепло не генерувала, а тільки електроенергію. Що стосується таких об'єктів, то їх убезпечити неможливо. Я від самого початку говорив - росіяни знищуватимуть усе, до чого зможуть дотягнутися. Раніше в нас була найкраща ППО, а зараз вона почала просідати, бо, вочевидь, не вистачає ракет і повітряної розвідки. Що стосується позитивних речей - у нас більше нічого не залишилося для обстрілів.
Ну, рецепт виходу із ситуації, що склалася, Андрій Закревський теж озвучив:
Нам потрібно робити те, що мало бути зроблено ще 2 роки тому. Робити децентралізовану газо- та електрогенерацію. «Вітряки» ставити і таке подібне. Шкода, що люди загинули і були поранені. Я не можу говорити про військову частину, але, на мій погляд, варто було посилювати протиповітряну оборону, ніж ремонтувати об'єкти інфраструктури, які за бажання можуть бути знищені.
Експерт наголосив, що від попадання ракет важко захистити об'єкт енергетики.
Різні заходи працювали, коли була сильна ППО, а зараз вона просіла і цього не вистачає. Можливо, коли цим займалися, то це було актуально. Але проблема в тому, що ці бетонні перепони, вони руйнуються. На мій погляд, мали рацію ті, хто казав, що краще спрямувати ці кошти на мобільні групи по боротьбі з «Шахідами», ставити сітки. Але, повірте мені, – це від «Кинджалів» не вберегло б.
Я не сильний у питаннях оборони. Вважаю, ці проблеми можуть обговорюватися виключно людьми з військовою освітою. Тому можу припустити, що в аналізі Андрія Закревського є, напевно, неточності. Але ясно одне: без потужної протиповітряної оборони навколо об'єктів енергетики нам точно не обійтися. І тут питання не стільки до військових, скільки до політиків: чи збираються наші союзники забезпечити воюючу країну засобами ППО?
А поки немає точної відповіді на це питання, повернуся до проблем, що стосуються всіх нас. Ось, що заявив перший заступник голови комітету Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
Ми повинні подивитися повну реальну картину по собівартості. І населення в цій ситуації, як це не приймає, має покривати цю собівартість. Цим питанням нам потрібно займатися.
Кучеренко додав, що 11 квітня, коли був черговий масований обстріл енергосистеми, став чорною датою в історії української енергетики через масштаб руйнувань:
У цих умовах енергоносії та відповідні тарифи мають відповідати собівартості.
Словом, тепер, думаю, точно підвищать тарифи на світло. А, може, обійдеться?
Автор: журналіст
Ігор Розов 
