Синдром жадібності?
Мабуть, почну з медицини. Що таке синдром? Медики відповідають: це сукупність пов'язаних між собою симптомів, тобто прояв будь-якої хвороби чи патології.
Як на мене, так енергетичні начальники України, – це я про електрику та газ кажу, – потрапляючи до свого керівного крісла, відразу починають набувати симптомів свого попередника. Про що говорив, наприклад, колишній голова «Нафтогазу України» пан Коболєв? Правильно! Він переконував обивателя у необхідності підняти тарифи на «блакитне паливо» для домогосподарств. За що був нещадно сварений тодішньою опозицією і залишив своє місце.
На цю посаду прийшов його колишній заступник пан Вітренко. І він недовго протримався у прямому та переносному значенні. Швидко заговорив про необхідність підняти тарифи, напираючи на падіння видобутку газу. До речі, будучи відповідальним за розвиток цього напряму в компанії. І йому довелося залишити грошове місце.
Тепер ось солодку посаду обіймає пан Чернишов. Часи нині складні. Війна. Здавалося б, що повторювати слова своїх попередників сьогодні, коли країна під бомбами? Треба ж розуміти, що більшість населення «фінанси співають романси». Ще не злидні, але вже бідність. Але що для голови Нафтогазу України стан обивателів? І ось пан Чернишев вимовляє вже звичну фразу своїх попередників: газ дешевий, а значить, час підвищувати ціну.
Я тут згадав давні виступи колишнього Президента країни Віктора Ющенка та колишнього Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Так, ось обидва ці політики з цифрами в руках стверджували, що тарифи на газ і для промисловості, і для населення завищені.
Я і сьогодні знайшов розклад, яким користуються економісти, які займаються проблемами цієї галузі. Пишуть, що повна собівартість видобутку газу становить 2300 гривень. Рента та інвестиційна сторона ще 2 500 гривень. Умовний прибуток «Нафтогазу» – до 600 гривень. Виходить, реальна ціна газу в умовах зміни курсу валюти та подорожчання матеріалів не може бути вищою за 5 500 – 6000 гривень за 1000 «кубів». Нагадаю, що чинна ціна сьогодні майже 8000 гривень! Тож ніяких збитків немає, а «Нафтогаз» нічого за населення не доплачує.
Такий самий синдром жадібності притаманний і компаніям, що займаються виробництвом електроенергії. Причому, тамтешні хлопці мають найвищий словесний пілотаж. Вони вимагають від держави виплачувати гроші платників податків представникам «зеленої енергетики», яка спочатку була збитковою у мирний час, але про військовий і говорити нема чого.
Як на мене, так і парламент, і НАБУ, і Державне бюро розслідування і Генеральна прокуратура просто зобов'язані поставити енергетиків на місце. Або залучити лікарів психіатрів для лікування згаданих вище панів від синдрому жадібності.
