Продукти дорожчають - чому?

У торгових центрах, продуктових магазинах і на базарі доводиться часто бувати, якщо не кожному члену сім'ї, то батькам і дорослим дітям – точно. Дорослі з ностальгією згадують колишні часи, – довоєнні, – а підлітки не морочать собі голови спогадами. Вони вже звикли до постійної, по кілька разів на день зміни «цінників».

Торговельний бізнес пояснює ситуацію просто і чесно. Кажуть: податки шибко тиснуть, – це раз. Ціни на електрику, пальне та інші супутні витрати зросли, – це два. Ситуація в сільському господарстві надскладна (аномальна спека, загрози обстрілів, зростання цін на ПММ і добрива) – це три. Уже перших два аргументи достатні для того, щоб пояснити зростання цін, що обрушилося на голови споживачів.

Аргументи ці візьмемо на приціл, але спробуємо розібратися в деталях. Ось, наприклад, два великих торговельних центри в країні Respublika Park і Gulliver перейшли на імпортну електроенергію. Тамтешні менеджери підрахували, що встановлення навіть найпотужніших генераторів їм коштуватиме дорожче, ніж укладення договору з поставками електрики з-за кордону. Вони стверджують, що перехід на імпортну електроенергію був стратегічним кроком для забезпечення стабільності бізнесу та підтримки енергетичної системи України.

Обидва торгові центри обрали цей шлях через зміни в урядовій постанові, яка дозволяє використовувати імпортну електроенергію до 80 відсотків від загального споживання, що значно полегшило їм забезпечення безперебійного електропостачання. Але погашати витрати від отриманого імпортного струму треба? Треба. Ось, і йде подорожчання товару. Вважаю, що за деякий час не тільки згадані вище торговельні центри, а й, наприклад, багато торгових мереж використають досвід названих «піонерів».

Тепер про аномальну спеку, яка завдала шкоди нашим аграріям. Наведу точку зору виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко. Вона вважає, що наші аграрії цього року можуть зібрати 65 - 69 мільйонів тонн зернових та олійних культур згідно з прогнозами. Однак, загалом посівні площі в Україні скорочуються вже третій рік поспіль як для ярих, так і для озимих культур, частково через логістичні труднощі та повномасштабне вторгнення Росії й обстріли українських енергетичних систем. Через це виникають труднощі з культурами, які потрібно сушити, наприклад, кукурудзою.

Ще один експерт від Світового банку Оксана Руженкова стверджує, що аномальна спека в Україні негативно позначиться на врожаях картоплі, моркви, капусти та інших "борщових" овочів, що призведе до зростання цін на ринках. Тому борщ восени буде дорожчим.

Але куди переконливіше цих оцінок звучить думка, висловлена Директором Економічного дискусійного клубу Олегом Пендзиним. Він вважає, що ціна продуктів залежить не стільки від спеки і злив, скільки від відключення електроенергії.

Продукти харчування, зокрема м'ясні та молочні, потребують охолодження сировини та відповідний температурний режим для продажу. Якщо його не дотримуються, на виході ми отримуємо втрачену продукцію, що веде до подорожчання того, що залишилося. Тому вже до кінця серпня ми неминуче побачимо подорожчання молока і м'яса.
Автор: журналіст Ігор Розов

Схожі новини

Коментарі