ГРАД » Видеорепортажи и авторские программы » Архивная Одиссея » Одесская история итальянской семьи Сонденс
Одесская история итальянской семьи Сонденс
Богатая история Одессы состоит из множества личных историй представителей разных национальностей, которые обосновались в Южной Пальмире ещё в XVIII веке.
Они вносили свою лепту в строительство и экономику города, развивали свою культуру и обычаи, придавали Одессе особый шарм и колорит. Историю одной из таких семей изучила главный научный сотрудник государственного архива Одесской области Елена Феденко. Она исследовала жизнь нескольких поколений итальянской семьи Сонденс.
Елена Феденко, главный научный сотрудник отдела научно – справочного аппарата Государственного архива Одесской области:
Досліджуючи італійців, я звернулася до їх економічної діяльності. Мені було цікаво, яким чином вони проявили себе в становленні одеської промисловості. І , як багато з нас знає, італійці, перш за все відомі виробництвом макаронних виробів. І тому деякий час я шукала інформацію щодо італійців, які відкривали в Одесі макаронні фабрики. Хто це був,звідки вони походили, які об,єми виробництва і тому подібне. І вивчаючи це, я натрапила на декілька прізвищ. Так я дізналась, що в Одесі були фабрики загалом сардинських підданих, тобто ті люди, які виходили з сардинського королівства. В 19 столітті сардинське королівство - це не лише острів Сардинія ,а це була значна територія Італії, куди входили такі заможні регіони, як Пімонд, Лігурія і навіть Ніцца, французька, вона на той час теж входила. Значна частина італійців, які проживали в Одесі, походили саме з сардинського королівства. І переглядаючи матеріали статистичного комітету Одеси за 1859 рік, я натрапила на таку інформацію: на цей період в Одесі існувала макаронна фабрика вдови сардинського підданого Євдокії Сондон. Так було написано в документі, причому в одному документі в двох місцях було написано по - різному - Солдон і Сондон. Це здавалося незвичним, тому що прізвище не італійське. І мене це дуже зацікавило. Але більше інформації я знайти не могла. І лише через рік працюючи в архіві Туринас з документами сардинського консульства,я знайшла за цей самий період, за 1850 роки, документи, в яких було теж вказано Євдокія Сонденс. Документ стосувався того, що її чоловік помер в 1856 році і сардинський консул в Одесі призначив її та ще двох сардинських підданих опікунами його дітей, тобто їх спільних дітей. І там же було значено прізвище Сондонс, тобто як правильно воно звучало. І тоді я знову повернулася до документів цього сардинського консульства і почала за всі роки переглядати, шукаючи це прізвище.
